3. Над Віслою і над Дніпром

Небезпечні сусіди

Одним із південних сусідів Речі Посполитої було Молдовське Господарство, васал Туреччини (Османської імперії). Це була невелика держава, що межувала з Руським, Подільським та Брацлавським воєводствами, тобто землями теперішньої України. Не дивина, що руські князі завжди цікавились Молдовою. Так, мати князя Єремії Вишневецького (про нього більше прочитаєш тут) була молдованкою. За доньку господаря Молдови свого сина видав і Богдан Хмельницький.

Ще одним південним сусідом Речі Посполитої були татари. Це нащадки степових, кочових племен, про які ми розповідали у першому розділі. Вони контролювали узбережжя Чорного моря, а формально підпорядковувались Османській імперії. На території Кримського півострова вони мали власну державу, відому як Кримське ханство, зі столицею в Бахчисараї. Саме з татарами нерозлучно пов’язана історія козаків. Татарські напади на руські землі були одним із основних чинників, які спричинили появу козацтва над Дніпром (більше про це у розділі 6).

Найдовший кордон Річ Посполита мала з Московською державою. Як ти вже знаєш, стосунки з цим східним сусідом зазвичай не були приязними. Московські правителі безпідставно приписували собі право володіння усіма руськими землями і тому називали себе “царями всієї Русі”. В результаті саме Москва найбільше доклалась до занепаду Речі Посполитої у XVIII столітті.

Загублений іноземець

Ти вже знаєш, що Річ Посполита була великою державою. Окремі території нашої країни сильно відрізнялись одна від одної. Уяви собі, що ти іноземець, який загубився у Речі Посполитій. На що ти мав би звернути увагу, аби зрозуміти своє розташування на мапі?

У селі варто б звернути увагу на мову селян та їхню церкву. Якщо люди розмовляють руською мовою, а посеред поселення знаходиться православна церква, це означає, що ти знаходишся далеко від польських земель, на Литві або Русі. Аби з’ясувати, де саме, придивись уважніше до природи, що оточує тебе. Якщо навколо тебе густі, темні ліси та болота, то майже напевно ти у Литві, на території сьогоднішньої Білорусі. Тут у пущах живуть ведмеді, прирученням яких займаються місцеві мешканці. Мандруючи лісом, ти напевно зустрінеш людей, що полюють на диких тварин, адже хутро та шкіра – це головний місцевий товар для торгівлі.

Українські землі

І багнисту пущу, і теплий сухий степ ти можеш зустріти на тодішній Русі, до якої належали аж сім воєводств. Околицю Русі складала Україна. Так називали пограничні терени руських воєводств, але передусім – Нижнє Подніпров’я поблизу величезної річки Дніпро, де мешкали козаки. Уважно виглядай татар, які часто сюди навідуються! Окрім них ти навряд зустрінеш багатьох людей. Життя на Дикому Полі – небезпечне. Про те, чим займалися козаки, дізнаєшся у розділі 6. В Русі ти зустрінеш і шпилі костелів, і куполи православних храмів.

Дніпро – не єдина річка України. Кордон із Молдовою проходить Дністром. Пливучи Поділлям, він утворює глибокі яри. Тими краями ти маєш рухатися вільно, дивуючись красі навколо та фортецям, які тут збудовано.

Польські землі

Якщо, прислухаючись до селян, впізнаєш польську мову, а поблизу бачиш вежі католицьких костелів, то це знак, що ти знаходишся на польських землях. Північна частина країни є рівнинною, а от південна – горбистою. Швидко помітиш, що сіл та містечок тут більше, аніж в Україні чи Литві.

Кожен десятий мешканець Речі Посполитої буде шляхтичем. Найпростіше впізнати його за шаблею при боці, яку нікому іншому носити не дозволено. Деякі шляхтичі збідніли і за стилем життя несуттєво відрізняються від селян. Інші збагатились завдяки торгівлі, передусім зерном. Якщо дістанешся до великої річки Вісли, яка плине польськими землями, то побачиш численні кораблі, завантажені зерном. Вони пливуть на північ, до порту в Ґданську, де збіжжя продається іноземним купцям. Там же можна придбати різноманітні іноземні товари: меблі, тканини та витвори мистецтва.

Міста

У містах Речі Посполитої ти почуєш усі європейські мови. Поблизу королівського двору, тобто в Кракові, а пізніше у Варшаві, зустрінеш італійських митців – малярів, різьбярів та архітекторів. Поміж патриціату багато людей розмовлятиме німецькою, особливо у Королівській Пруссії, Торуні, Ґданську та Ельблонзі.

У руських містах і містечках ти зустрінеш багатьох євреїв. Вони займаються торгівлею і дрібним ремісництвом. Зазвичай вони мешкають в окремо виділених районах міста. Їх храми називаються синагоги. Справжніх багатіїв ти зустрінеш поміж вірмен. Це стародавній народ, що походить з Закавказзя. У Львові можна відвідати їх видатну кафедру, а красиві вірменські кам’яниці (будинки) також зустрінеш у Замості, Ярославі та Кам’янці-Подільскому.

Уроки Русі

Багато особливостей України відмітив у XVII столітті Гійом Левассер де Боплан, французький інженер та картограф. Його зацікавило не лише життя запорозьких козаків, але також флора і фауна родючих земель над Дніпром. Наприклад, йому вдалося стати свідком цікавих звичок степових бабаків.

Життя на землях давньої України, звичаї мешканців та дика природа захоплювали також письменників та поетів. Себастіян Кленович, за походженням поет з Великопольщі, присвятив Русі свою поему “Роксоланія”. Це незвичне слово використовували як латинську назву земель Червоної Русі (Галичини), а згодом – і всієї України.